Los Colorados на фестивалі Львівська забава

Приходьте підтрима збірну україни з футболу на вестиваль "Львівська забава"
"На фестивалі буде організована трансляція матчу на багатьох великих екранах – очікується, що саме в цей вечір буде вирішено, чи їде наша збірна на Чемпіонат світу."


Los Colorados
10 вересня 2013 o 19:20 годині
Львів, Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького.
Вхід вільний.


http://lviv-online.com/ua/events/festival/festyval-lvivska-zabava/

Гурт Los Colorados виступить на 40-річчі міста Кузнєцовськ

Привіт друзі, 8 Вересня виступатимемо в місті Кузнєцовськ в честь 40-річчя міста. Приходьтьте на концерт заряджатись драйвом і позетивом ;)

Лос Колорадос
8 Вересня о 19.00 годині.
Місце виступу "майдан Незалежності"
Вхід вільний :)

6 Вересня заїдемо заправитись в Gas Station ві Львові

"Тілько ві Львові..." Співаємо в одні з своїх пісень. 6 Вересня співати будемо в пабі The Gas Station. Смачне пиво, жива драйвова музика і 100% хороший настрій це те що на тебе чекає ;)


6 Вересня, початок о 21:00 Вхід 50грн.  
вул. Джерельна 20 тел. (032) 240 84 08

1 Вересня Los Colorados в Хмільному Щасті

Хочемо поділитись з нашими друзями новиною - 1-го вересня, в день "Першого звоника" ми маємо нагоду заграти для вас пісень у Хмільному Щасті (Подоляни).
Цього року ми взяли участь, можна сказати підкорили найкращі українські фестивалі, на яких презентували нові пісні, які ми з нетерпінням хочемо презентувати нашим любим шанувальникам на сольному концерті в "Хмільному Щасті"!
Отож чекаємо на вас 1-вого вересня!
приходьте раніше, пропусти по пивку перед концертом :)


Неділя, початок о 21:00 
ВХІД: 30грн. Замовлення столиків за тел. (0352) 47-78-12.

Los Colorados - I Like To Move It (Official Video)

Офіційне відео Los Colorados на пісню I Like To Move It  

Los Colorados: Наша назва – то пляж, де висадився Фідель Кастро зі своїми «шміраками»

Пісні цього гурту – це в першу чергу стьоб. Вони часто переспівують відомих виконавців, чим, як самі кажуть, підвищують їм рейтинґ, хоча зараз музиканти більше грають своє власне. 

А от справжню популярність хлопці із села Тетильківці отримали після переспіву на Кеті Перрі «Hot&Cold» зі страшенним акцентом, тоді й тут фанатів заробили, та ще й в Америці їх похвалили. І от у «виру своєї слави» вони приїхали до Львова, де їх приймав «Хмільний дім Роберта Домса».

Бесіда зберігає лексику і емоції виконавців і абсолютно неофіційну атмосферу під час розмови з басистом гурту Сергієм та гітаристом Ростиком. Тому дуже не засуджуйте за «колєґів», «звізду» і «львівців», то так має бути:) 

Тілько ві Львові

24: У вас напевне якась велика любов до Львова. Часто тут буваєте, переспівали відому пісню «Тілько ві Львові». Що у вас пов’язано з цим містом?
Сергій: Насправді, ми як гурт сформувалися саме у Львові. Хоч ми й починали у Тернополі, але доля склалася так, що ми довгий час концертували у Львові у різних клубах. Тож ми десь рік варилися у Львові і навіть дехто на фестивалях думав, що ми львівський гурт.
Ростик: Грали в різних клубах що два тижні: «PozitiFF», «Культ»...

24: А ви більше клубний гурт чи фестивальний? Де більше любите грати?
Сергій: Я в клубах!
Ростик: Клуби – то так на зиму: затишно, тепло, свої люди прийшли. І фестивалі круто: виходиш на велику сцену, з тобою співають тисячі людей «Тьотю Любу» (одна із пісень гурту – «24»).

Фідель і колорадські жуки

24: Я повернуся до вашої назви. Чому жуки, чому колорадські і чому Іспанія (то я про приставочку «los»)?
Сергій: На одній репетиційній базі ми мали невеличкий інцидент, коли ми разом із ще однією командою ту базу тримали. Насправді ж ми туди після роботи приходили і тупо бухали(всезагальний сміх). Жартую. Але «срач» після нас був «бєзпрідєльний». І вони то побачили і кажуть, от, ви як колорадські жуки все тут засвинили. А ми тоді такі: «ооо, нормальна назва».
Ростик: А щодо приставки «los», то це не зовсім Іспанія. Нам захотілося екзотики… Куба… там ж архіпелаг такий є, пляж, де висадився Фідель зі своїми шміраками.
Сергій: Ото дивіться: Фідель висадився, зробив революцію і досі керує, колорадських жуків травлять-травлять і не можуть затравити. От ми так і назвалися. І ще й колір такий в них чорно-білий, що дуже вдало для всяких там футболочок і таке інше…
Ростик: (перебиває)… чорно-жовті вони!
Сергій: Та чорно-білі, то вони просто на сонці так вигорають. Тож дуже зручно мерчандайзинґ робити. Модне таке слово! Футболка біла – жук чорний і навпаки.
Звідки взялася чутка про алко-рок?

24: Пригадуєте перший серйозний виступ? Такий, що от вперше сказали собі «ото ми круті».
Сергій: Найсерйозніший, то коли ми після саунд-чека сиділи пили…
Ростик: (перебиває)… чай!
Сергій: Саме чай! І тоді ми написали «Тьотю Любу» і одразу на концерті її зіграли.

24: Подейкують, що під час свого першого виступу у 2007 році ви розпивали горілку на сцені?
Ростик: Брешуть, то був коньяк! То ми 21 квітня виступали, між днями народження Леніна і Гітлера (гигикання).
Сергій: То було так: ми тверезі зробили саунд-чек, потім пішли відпочивати.
Ростик: А репетиційна база була в школі. І поки ми репетували, то до нас прийшов сторож і покликав нас на весілля, а воно в школі було, каже, та ходіть, там солодкого принесли, то ми там й набамбурилися…
Сергій: Написали «Тьотю Любу» і прийшли на концерт вже з пляшкою.
Ростик: … (знову перебиває)… чаю!
Сергій: Ну і нормально пішло! Грали хлопці гарно і голосно! (Потужний регіт).

24: То ви тому кажете, що граєте алко-рок?
Сергій: То не ми, то нас так називають.
Ростик: Ми ніяк себе не називаємо. Хіба шміраками!

24: Ану розтлумачте ото ваше «шміраки»
Сергій: Ну, добрий день, привезли бляху, ви ж львів’янка!

24: Я – так. А хіба у вас тільки тут прихильники є?
Ростик: А, ну то зовсім єнча справа! То такі от як ми, коли їдеш в тур, то труси в шкарпетки, ніколи речі попрати, голову помити, від тебе смердить, але ти на стадіоні велика «звізда» і всі до тебе хочуть доторкнутися, а ти думаєш, що ліпше б не торкалися.
Сергій: А телевізор того всього не передає, а особливо запаху.
Про зелені моря Галичини

24: А чого агро-рок?
Ростик: Та бо багато пісень маємо на сільську тематику.
Сергій: Ми ж всі хоч певною мірою і тернополяни, крім нашого вокаліста, той взагалі – село забите…
Ростик: (захоплено перебив)… волиняка!
Сергій: Та, трясця! Так от, ми хоч тернополяни, та наші батьки – зі села.

24: Це – то село, про котре ви завжди згадуєте – ТетилькІвці?
Ростик: ТетИльківці. Що ті львівці все наголоси неправильно ставлять! Один канал навіть назвав нашу платівку «ШмірАки».
Сергій: До речі, то село дуже прогресивне в плані бізнесу, там серйозний завод є…
Ростик: (уточнив)…там гриби роблять!
Сергій: Ну і от ми всю свою свідому молодість провели не на морі, не в піонерських таборах, а саме на зелених морях Галичини, на плантаціях. А Руслан (вокаліст − прим. «24») досі живе у селі під Тернополем. Часом його питаємо, чого на репетицію не приїхав, а він каже «Город косив в тьоті Раї, автобуса потім не було» та й таке. Та й у нас досі батьки часом ображаються, мовляв: от не приїде, не поможе... Тож знаємо про те все не з розповідей, а з власного досвіду, тому й пісні такі.
Ростик: Замальовки з натури.
Сергій: В мене перший водійський досвід – на тракторі.

24: Права мав?
Сергій: Та'де! Мені було 12 років, тракторист п’яний був, то комусь треба було їхати (і знову регіт).
Як Катя Перова Los Colorados'ам дякувала

24: Ваш гурт дуже часто сприймають, як гурт-пародію. Вас то не ображає?
Сергій: Та якщо подивитися в дзеркало, то воно так і є.
Ростик: Зранку особливо.
Сергій: Як можна так зносити обличчя (сміється)! А взагалі, то нас дійсно асоціюють з кавер-командою, але це не зовсім точно. Десь на 40% – то правда. Бо є пісні, які нам подобаються і ми маємо своє бачення цих пісень. Часом сидимо на репетиціях, і награємо мелодію якоїсь пісні, а потім раз-раз-раз і награли щось своє. Тоді зіграли на концерті і людям сподобалося. Тобто, це не свідомий кавер, коли ми сідаємо, розкладемо партії, оркестровку запишемо, фагот і контрабас… та'де, ми просто постібаємося і народ нормально це сприймає. До речі, знаєте який тест на українця? Якщо зіграєш на басу польку і попа рухається, то ти українець (усі регочемо).
Ростик: І ніякі ми не пересмішники. От написали пісню «Hot & Cold» і чую: вже по радіо Катя Перова співає. «Du Hast» він (показує на Сергія – «24») ще в школі написав, а в 1997 році вже переспівали. Ну що, не образливо? Хоч би подякували! То ми тепер все наперед граємо!

24: А хіба Катруся Перова вам не подякувала? На блозі відео розмістила і ще й словом «inspired» підписала.
Сергій: Ну все правильно, бо коли ми зіграли в Тернополі ту пісню, то її хіт вже йшов на спад. То можна навіть прослідкувати: на Youtube є таблиці відвідуваності. Ми взагалі про Кеті Перрі не знали.
Ростик: По «Променю» її не крутять.
Сергій: І от Ростик випадково її почув і каже: «Давай, зіграємо!». От ми й зіграли. І в Каті Перової в Youtube «гоп» − і горбик доверху пішов. Тому певним чином ми їй трохи й помогли: у неї там новий творчий етап, вона в серіалі знялася. А ми, до речі, теж в серіалі зіграли. На каналі ТЕТ про Віталіка. Там «Los Colorados» самі себе грають, тож стежте за рекламою.
Шмірак, алкоголік, на вихідних – нема

24: Ви очікували, що такі переспіви відомих хітів вам подарують популярність в Україні і можливість їздити виступати по Європі?
Сергій: Та ми й не дуже задумувалися над тим. В мене дитина коли пише, що в неї тато музикант в «Los Colorados», то я думаю «дитино, та що ти пишеш?». Та напиши по-людськи…
Ростик: Шмірак, алкоголік, на вихідних – нема, в парки не водить (вибух сміху).
Сергій: Взагалі, ніхто крім Ростика не вважав себе музикантом.
Ростик: А чого це я вважав?
Сергій: Та він просто місцева тернопільська зірка, перелабав вже в усіх гуртах, яких тільки можна було.

24: Ростик, у скількох гуртах грав?
Ростик: Та я де знаю?!
Сергій: Словом, ми були колєґи, любили випити… культурно…
Ростик: (вкотре натхненно перебиває)…чаю!
Сергій: Але говорити не було особливо про що, бо ми весь день разом на роботі, то ми собі щось грали.

LosColorados - Narayana

ЛосКолорадос знову потішили новою піснею. По тому як хлопці одягнуті, замітно, що літо 2012 і в Німечині видалось спекотним.
НараЯна Файна дівка косоока, бо вона Звізда Востока Я її на празнику зустрів... Їй батьки допомагають: гроші фрукти висилають Хочуть аби дохтором була А вона по клубах ходить − пацанів додому водить З інститута вигнали давно Бо вона не хоче вчитись − зранку любить похмелитись І життя «унилоє гавно»© Хоч вона не ідіотка, в неї порвані колготки Моду із Берліна привезла Макіяж завжди яскравий, красна точка між бровами Очєнь даже нравицця вона Вкрала серце, вкрала душу, знищила здоровий сон Розтоптала сподівання наче той індійський слон Я тобою марив зраня, цілий день і під обід Ти була моє кохання, я від того чисто зблід Я під твоїми дверима ніч сидів як хворий пес Знаю я тепер сусідів, почтальйона і Собез На квартирі в цьоці Наді жила ти як в шоколаді Ще й Вай-Фая мала безліміт Попри мене проходили раз за разом крокодили Тільки ти красавіца була Позавчора десь під вечір коли я вже хтів піти Ти взяла мене за руку і сказала «к чьорту скуку» Йдем построїм спалені мости Повела мене на кухню, посадила на диван Ти спитала: «Хочеш кави? Може чай "Принцеса Ява"?» Ні!, − сказав, − я хочу лиш тебе − «Може хоч кусочок хліба?» Я сказав: Нє-нє, Сс-пасіба© Де там ті мости? − Йдем будувать! Ти як та богиня вШива, в котрої є вісім рук Знаєшся на камасутрі − книжка то твій ліпший друг Ізвивалась як та кобра...